П’ять запитань про роботу РРО у період воєнного стану

Розрахункові операції потребують застосування РРО. Воєнний час — не виняток. Однак наразі платежі через касові апарати мають певні особливості. Розглянемо їх.

Як працювати з програмним РРО за відсутності інтернету

Програмний РРО — гідна альтернатива стаціонарному касовому апарату. Та як бути з вимогою статті 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) — використовувати фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером, 36 годин поспіль і не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця? Адже у воєнний час інтернет-зв’язок може бути вкрай нестабільним.

У Законі України від 15.03.2022 № 2120-IX (далі — Закон № 2120) законодавець врегулював цей момент. На період дії воєнного стану він дозволив проводити розрахункові операції на програмних РРО в режимі офлайн понад визначені строки (див. роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області). Тобто можна не дотримувати меж — 36 годин поспіль і не більше ніж 168 годин протягом місяця (п. 13 Прикінцевих положень Закону про РРО; ч. 6 п. 3 розд. ІІ Закону № 2120). Використовуйте фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.

Тож не зважайте на відсутність або наявність інтернету — застосовуйте програмний РРО під час кожної розрахункової операції, тобто коли приймаєте готівку або платіжну картку в розрахунок за товар чи послугу.

Чи застосовуватимуть РРО-штрафи

Штрафів за порушення Закону про РРО не застосовують до завершення воєнного стану, окрім санкцій за порушення під час продажу підакцизної продукції (п. 12 Прикінцевих положень Закону про РРО; ч. 6 п. 3 розд. ІІ Закону № 2120).

Тобто залишився штраф — 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо проводите розрахункові операції через РРО/програмний РРО без режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості (п. 7 ст. 17 Закону про РРО).

Що робити, якщо програмний РРО не дає змоги закрити зміну

Касир завершує робочий день і раптом виявляє, що програмний РРО не дає можливості закрити зміну. Тоді слід встановити вид несправності, що стався. Можливі два варіанти поломки.

Програмне забезпечення

Якщо «заглючило» програмне забезпечення, оновіть його версію. Після цього повторіть процедуру закриття зміни. Так радять податківці. Цього має вистачити.

Несправність або пошкодження

Коли ж заковика у несправності пристрою, подайте Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J1316701). Цю форму знайдете у додатку 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317 (далі — Порядок № 317). У Повідомленні зробіть позначку про несправність.

Після відновлення роботи пристрою подайте Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604). Її візьміть із додатка 1 до Порядку № 317. У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.

Як діяти, якщо загубили програмний РРО або його вкрали

Порядок дій схожий на попередній випадок.

Якщо втратили пристрій або його викрали, подайте Повідомлення за формою № 2-ПРРО із позначкою про крадіжку. Тоді реєстрацію програмного РРО скасують.

Якщо потрібно, зареєструйте новий програмний РРО. Йому присвоять інший фіскальний номер (див. роз’яснення ГУ ДПС у Чернівецькій області). Працюйте з чистого аркуша.

Чи видавати споживачам розрахунковий документ

З одного боку, Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII закликає продавців видавати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми. Із другого боку, в період війни торговці в окремих регіонах мають брак стрічок для касових апаратів. І що робити?

Проаналізуємо нормативну базу. Розрахунковий документ потрібно видати споживачеві або створити в електронній формі не пізніше за момент передачі товару. Документ фактично підтверджує вчинення усного правочину між споживачем і продавцем про якість, строки, ціну та інші умови, за яких реалізують продукцію.

Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо), створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону про РРО).

Зауважимо, що розрахункові документи мають містити обов’язкові реквізити, зокрема:

  • найменування суб’єкта господарювання та його адресу;
  • індивідуальний податковий номер платника ПДВ або податковий номер / серію та номер паспорта;
  • назву товару, його кількість і вартість;
  • позначення форми оплати (готівка, електронний платіжний засіб, у кредит тощо);
  • загальну вартість придбаних товарів;
  • дату (день, місяць, рік) розрахунку тощо (п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13).

Зважаючи на воєнний стан в Україні, коли немає технічної можливості роздрукувати розрахунковий документ, суб’єкт господарювання може надсилати електронні розрахункові документи на телефонний номер чи адресу електронної пошти споживача (див. роз’яснення Держпродспоживслужби).

Щоб запобігти конфліктним ситуаціям, розташуйте інформацію про форми видачі розрахункових документів на видному і доступному для споживачів місці.

_